3 листопада в США відбудуться проміжні вибори: американці переобиратимуть усі 435 місць у Палаті представників і 35 із 100 місць у Сенаті — 33 за звичайним графіком і ще 2 позачергові. Нині республіканці мають у Сенаті 53 місця проти 47, а в Палаті — вузьку більшість. Демократам для контролю над Палатою потрібен чистий приріст у кілька місць, для Сенату — чотири, причому у штатах, де Трамп переміг у 2024-му, подекуди з двозначним відривом.
Опитування Wall Street Journal (16–21 вересня) дає Трампу 37% схвалення і 61% несхвалення серед зареєстрованих виборців. Reuters/Ipsos фіксує падіння схвалення до 32%, а Silver Bulletin — чистий рейтинг -22,7. У загальнонаціональному голосуванні за кандидатів у Конгрес перевага демократів сягає близько 8 пунктів, інші агрегатори дають 5–7. Найболючіша тема — вартість життя: 71% не схвалюють, як Трамп працює з інфляцією, 26% — схвалюють.
Бензин у США на початку вересня коштував у середньому 4,15 долара за галон проти 2,98 на 28 лютого — зростання на 39%. Дизель подорожчав із близько 3,60 долара до рекордних 6,5 долара наприкінці вересня. Причину аналітики вбачають у кризі в Ормузькій протоці, через яку до війни проходила приблизно п’ята частина світової нафти: раніше там щодня проходило близько 138 суден, на початку конфлікту — не більше п’яти, а нафта у вересні здебільшого коштувала понад 100 доларів за барель.
Українські удари по російських НПЗ: у серпні, за даними Міноборони України, уражено дванадцять великих заводів, 20 вересня зупинив переробку Московський НПЗ, а дрони дісталися арктичних газоконденсатних об’єктів за понад 3000 км від кордону. Москва в липні заборонила експорт дизеля. Дослідження KSE Institute оцінило скорочення експорту дизеля та газойлю з країн Перської затоки між березнем і серпнем у 152 мільйони барелів проти 68 мільйонів російських — втрата з затоки більш ніж удвічі більша. Аналітик CREA Люк Вікенден уточнює: російський експорт морем скоротився приблизно на третину, що еквівалентно близько 4% світової морської торгівлі дизелем і газойлем.
Трамп 13 вересня закликав Зеленського «перестати вибивати дизельне пальне в Росії», а 27 вересня назвав ситуацію «радше російською проблемою». Паралельно американська дипломатія просуває енергетичне перемир’я, відновлення зернового коридору і тристоронню зустріч США–Росія–Україна, можливо, в Абу-Дабі, з перспективою саміту G20 у Маямі. Київ погодився на енергетичне перемир’я за умови, що Росія припинить удари по українській електро-, тепло- та водопостачальній системі. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що змістовних розмов про перемир’я немає, а російські умови «практично не змінилися», втім 25 вересня Київ і Москва підтвердили, що тристоронні переговори мають відновитися.
18 вересня Трамп підписав закон про санкції проти Росії та Ірану 2026 року: санкції проти Путіна і понад двадцятьох високопосадовців та компаній оборонного сектору, удари по «тіньовому флоту», мита до 500% на російські товари та вторинні мита до 100% для найбільших покупців російської нафти. Вимоги мають бути виконані протягом 30 днів від підписання, тобто до 18 жовтня — за 16 днів до виборів — але з винятками та правом відмови. Аналітик Європейського політичного центру Аманда Пол вважає, що Росію такий план не цікавить, а в разі домовленості вона експлуатуватиме неоднозначності й звинувачуватиме Україну в порушенні. Тож до 3 листопада частіше йтиметься про погрозу санкцій, ніж про реальні мита.
