З 1 січня 2026 року в Україні зріс прожитковий мінімум для працездатних осіб — до 3 328 грн. Разом із ним піднявся судовий збір за цивільне розірвання шлюбу. Паралельно Мінцифри анонсувало запуск розлучення через «Дію» для пар без спільних неповнолітніх дітей. На цьому тлі старе уявлення, ніби «розвінчання» — окремий платний обряд із прайсом на дверях храму, уже не працює.

Церковне розлучення ціна сьогодні складається не з однієї квитанції, а з конфесії, єпархії, наявності цивільного рішення і того, чи потрібен вам повторний церковний шлюб. У православних громадах частіше йдеться про дозвіл архієрея на друге вінчання. У римо-католиків і в УГКЦ — про визнання шлюбу недійсним від початку через трибунал. Держава ці процеси не тарифікує.

Нижче — практичний розклад: що зібрати заздалегідь, куди нести папери, скільки часу закладати і які суми реально виходять у гривнях у 2026 році. Без теології: лише кроки, строки і витрати.

1. Що впливає на вартість розлучення

Універсальної ціни немає. На суму впливають конфесія, місце вінчання й місце проживання, чи є вже цивільне розірвання, чи згодні обидва, чи потрібні свідки й додаткові довідки. Наявність дітей сама по собі церковний збір не підвищує, але ускладнює цивільний етап, без якого більшість єпархій справу навіть не відкриють.

Важливо розрізняти три різні речі, які в побуті плутають. Перша — цивільне розірвання в ДРАЦС чи суді: воно змінює сімейний стан у державному реєстрі. Друга — дозвіл православного архієрея на повторне вінчання: окремого чину «зняти вінці» у ПЦУ немає. Третя — вирок католицького чи греко-католицького трибуналу про недійсність шлюбу. Платите ви не «за розлучення як послугу», а за розгляд документів, канцелярію і, часто, добровільну пожертву парафії.

Регіон теж грає роль, але не так, як у комуналці. У Києві, Львові чи Дніпрі дорожчими бувають не церковні збори, а дорога, нотаріальні копії та переклади, якщо один із подружжя за кордоном. На звільнених і прифронтових територіях головна витрата — час на відновлення метрик і свідоцтва про вінчання, якщо храм зруйнований або громада змінила юрисдикцію.

2. Розлучення в УПЦ: від заяви до свідоцтва

У православній практиці, яку застосовують і в громадах УПЦ, і в ПЦУ, ви не купуєте «анулювання таїнства». Ви просите правлячого архієрея дати благословення на другий церковний шлюб після того, як цивільний уже розірвано. Парафіяльний священник справу сам не закриває: він консультує, інколи пише характеристику і спрямовує пакет до єпархіального управління.

Спочатку зберіть паспорт, свідоцтво про церковне вінчання (або довідку з храму, де вінчали), цивільне свідоцтво про розірвання шлюбу чи рішення суду, що набрало чинності. Додайте прохання на ім’я архієрея: хто ви, де й коли вінчалися, чому шлюб розпався, чи плануєте нове вінчання і з ким. Причини викладають вільно, на одну-три сторінки, без канцеляриту. Якщо є рішення суду про насильство чи інші факти — додайте копії.

Пакет несуть до єпархії за місцем проживання або за місцем вінчання. Розгляд у спокійній справі займає від чотирьох до восьми тижнів, інколи до двох місяців. На виході — указ або письмовий дозвіл на повторне вінчання, а не «свідоцтво про розвінчання». Офіційного державного тарифу немає. Священники ПЦУ у 2025–2026 роках прямо казали: процедура має бути безоплатною, пожертва на храм — лише за бажанням. На практиці люди залишають від кількох сотень до однієї-двох тисяч гривень, залежно від єпархії й звичаю парафії.

Якщо відмовили, питання можна підняти на рівень митрополії. Четвертого церковного шлюбу православна практика не благословляє; другий — поширений випадок після цивільного розірвання, третій розглядають суворіше.

3. Католицька процедура: формальність і витрати

Римо-католицька церква шлюб не «розриває». Трибунал з’ясовує, чи був він дійсним від дня вінчання. Це схоже на повернення товару не тому, що він набрид, а тому, що договір із самого початку не мав обов’язкової умови. Аналогія тут і зупиняється: роки спільного життя ніхто не «сторнує», а діти, народжені в такому шлюбі, залишаються законними.

Цивільне розірвання потрібне як перший доказ, що спільного життя вже немає. Далі — вступна розмова зі священником або в єпархіальному трибуналі, позовна скарга, свідоцтва про хрещення, вінчання, цивільне розлучення, список свідків. Свідків зазвичай кілька: родичі й люди, які знали пару до вінчання і в перші роки шлюбу. Допити можуть бути очними або, після 2022 року, дистанційними.

На першому ступені справа часто триває близько року. Суспільне Львів у квітні 2026-го цитувало суддю трибуналу на Львівщині: люди приходять поодинці, частина вже виїхала за кордон, а табличка на дверях нагадує, що трибунал не видає «розлучень». Фіксованого всеукраїнського прайса немає. Заявника просять відшкодувати канцелярські й судові витрати трибуналу; малозабезпеченим суму зменшують або скасовують. Орієнтир, який називають у розмовах із парафіями, — від кількох сотень до кількох тисяч гривень, плюс дорога й копії.

Скорочений порядок можливий, коли факти очевидні й обидві сторони не заперечують. Якщо перший вирок позитивний і апеляції немає, сторони вільні укладати новий церковний шлюб — якщо у вироку немає окремої заборони архієрея.

4. УГКЦ та інші конфесії: де дешевше

В Українській греко-католицькій церкві шлях той самий за логікою, що й у римо-католиків: не розірвання, а процес визнання недійсності за Кодексом канонів Східних Церков. Трибунали є на рівні єпархій і митрополій; у Львові прийом вірних — будні з десятої до тринадцятої, у середу довше. Перед поданням обов’язкова консультація.

До позовної скарги додають копію паспорта, свідоцтво або рішення про цивільне розірвання, свідоцтва про хрещення й миропомазання, оригінал свідоцтва про церковний шлюб, анкету трибуналу, список свідків і будь-які медичні чи судові докази. Сторони викликають дати показання протягом тридцяти днів. Вирок колегії суддів оформлюють, за каноном, не пізніше місяця після наради, але вся справа від консультації до листа з рішенням у більшості єпархій займає від пів року до року.

Дешевше, ніж у трибуналі, зазвичай виходить у протестантських громадах, де пастор розглядає заяву громади без окремого суду: тижні, а не місяці, і знову без державного тарифу — лише внутрішній внесок, якщо він є. «Дешевше» тут означає менше формальностей, а не гарантовану економію. Якщо вам потрібне саме визнання недійсності для вінчання в католицькому чи греко-католицькому храмі, короткий шлях іншої конфесії цього не замінить.

5. Поза церквою: цивільне розлучення як альтернатива

Цивільне розірвання і церковний розгляд — різні системи. Держава не вимагає церковного рішення, щоб змінити сімейний стан у реєстрі. Церква, навпаки, майже завжди хоче бачити цивільний документ. Тому для більшості пар цивільний етап — не альтернатива «замість церкви», а обов’язковий перший крок, якщо вони взагалі планують церковний.

Якщо спільних неповнолітніх дітей немає і обидва згодні, заяву подають до відділу ДРАЦС. Держмито — 8,50 грн (0,5 неоподатковуваного мінімуму). Через місяць, якщо заяву не відкликали, складають актовий запис і видають свідоцтво. У 2026 році для таких пар готують онлайн-шлях у «Дії»: заява з обох акаунтів, коротка відеоконференція з ДРАЦС і автоматичне розірвання за місяць.

Якщо є діти або немає згоди, справа йде до суду. Судовий збір за позов про розірвання шлюбу у 2026 році — 1 331,20 грн, тобто 0,4 прожиткового мінімуму від 3 328 грн, закладених у Держбюджеті на 1 січня. За спільну заяву подружжя з дітьми окремі роз’яснення судів дають ставку 665,60 грн. Електронна подача через підсистему «Електронний суд» зменшує збір на 20%. Строк — від місяця після подання спільної заяви до кількох місяців у спорі. Аліменти на дітей судовим збором не оподатковують.

Джерела: Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Закон України «Про судовий збір»; церковні суми — не тариф, а практика єпархій і трибуналів, озвучена священниками та офіційними сторінками УГКЦ у 2025–2026 роках.

6. Приховані витрати та рекомендації

Офіційний збір рідко є єдиною цифрою в чеку. Повторне свідоцтво з ДРАЦС — десятки гривень. Нотаріальна копія чи засвідчений переклад, якщо другий з подружжя в ЄС, — від кількохсот гривень за документ. Апостиль на судове рішення для іноземної установи у 2026-му для фізичної особи рахують як 0,2 прожиткового мінімуму, близько 670 грн, плюс виготовлення копії. Юрист для цивільного процесу — вже інший бюджет: підготовка пакета часто стартує від двох-трьох тисяч, повний супровід спору з майном — значно вище.

Найдорожча помилка — нести церковну заяву без цивільного рішення «щоб швидше». Єпархія й трибунал її, як правило, не приймуть, і ви лише втратите тиждень. Друга — шукати посередника, який обіцяє «розвінчання за добу». Такого чину в ПЦУ немає, а трибунал УГКЦ не продає строк. Третя — губити оригінал свідоцтва про вінчання: його доведеться відновлювати в храмі або через єпархіальний архів, інколи з довідкою про те, що метрична книга вивезена чи знищена.

Економія тут проста. Спочатку закрийте цивільний етап: ДРАЦС або суд. Потім уточніть у своїй єпархії чи трибуналі актуальний список паперів — він коротший за той, що гуляє в чатах. Не оплачуйте «терміновість». Якщо потрібен лише державний статус вільної людини, церковний розгляд можна не починати взагалі.

Що це означає для вас. Порахуйте не «ціну церкви», а ланцюжок. Мінімум для цивільного розірвання без дітей — 8,50 грн і місяць. Мінімум із судом — 1 331,20 грн і кілька місяців. Церковний шар додає від нуля гривень і місяця в православній єпархії до року й невизначеної пожертви в трибуналі. Якщо повторне вінчання вам не потрібне, на цьому ланцюжку можна зупинитися після ДРАЦС чи суду.

Невирішеним лишається лише ваше рішення: чи потрібен документ саме тієї церкви, де плануєте наступне вінчання. Критерій простий. Якщо новий шлюб має бути церковним у тій самій конфесії — без єпархіального дозволу або вироку трибуналу священник пару не повінчає. Якщо церковне вінчання не планується, достатньо цивільного свідоцтва: воно вже змінює ваш статус у державі, у банку, у черзі на субсидію і в «Дії».

Перевірка результату теж різна. Після ДРАЦС у руках має бути свідоцтво про розірвання шлюбу, після суду — рішення, що набрало чинності, і відмітка в реєстрі. Після православної єпархії — письмовий дозвіл архієрея. Після трибуналу УГКЦ чи римо-католицької єпархії — вирок або декрет про недійсність. Поки немає саме цього паперу, процес для обраного шляху ще не закінчено.