Сили оборони України повністю вивели з ладу всі великі нафтопереробні заводи «Лукойлу» та низки інших компаній. Базова російська галузь опинилася на межі справжньої катастрофи.
Міф про невичерпність зруйновано
До 2026 року Росія мала значний запас міцності завдяки надлишковим потужностям. Влітку 2026 року ситуація якісно змінилася. Повторні та серійні ураження заводів перетворилися на системне обмеження для всієї галузі.
У довоєнні часи РФ переробляла близько 5,5–5,7 млн барелів нафти на добу. Станом на кінець серпня 2026 року ця цифра впала приблизно до 3,8-4 млн барелів. Фактично зараз працює лише близько трьох п’ятих номінального потенціалу первинної переробки.
Дефіцит пального та наслідки для економіки
Бензиновий ринок першим відчув удар. На початку липня випуск бензину впав до рівня, який покривав лише близько 65% середнього сезонного споживання. Як наслідок Росія запровадила заборону на експорт та змушена купувати бензин за кордоном, втрачаючи валюту.
Дизель завжди був головним експортним буфером РФ, але й він стрімко скорочується. У липні морський експорт дизпалива й газойлю обвалився приблизно на 60%. Ринок перебуває у стані крихкої рівноваги. Попереду осінь — сезон збирання врожаю, підвищеного військового споживання та переходу на зимові сорти пального, якого критично не вистачає через пошкодження вторинних установок.
Росія намагається замістити втрати. Білорусь постачає рекордні обсяги, йдуть закупівлі з Азії, проте імпорт здатний закрити лише окремі локальні розриви. Він не може повністю замінити втрати великої національної нафтопереробки через високу вартість та логістичні складнощі.
Дорожче пальне розганяє інфляцію у всіх сферах: від вартості харчових продуктів через аграріїв до вантажних перевезень, видобувної промисловості та будівництва. Влада змушена заливати цю пожежу бюджетними грошима, одночасно втрачаючи доходи від експорту нафтопродуктів.
Поточний тиск створює для РФ сценарій керованого виснаження. Якщо ефективна переробка впаде до рівня 2–2,5 млн барелів на добу, Росію чекатиме екстремальна каскадна дезорганізація. Це означатиме масштабне нормування, різке скорочення цивільного споживання, перебої в логістиці та глибоку рецесію із соціально-економічними та політичними непередбачуваними наслідками.
Такі оцінки навів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
