До Міністерства закордонних справ Литви викликали представника посольства Росії і вручили йому дві ноти протесту. Перша стосується підпалу 15 серпня в Таллінні будівлі естонської оборонної компанії Milrem Robotics, друга — систематичних російських атак на Україну.
Чому Литва пов’язала підпал у Таллінні з безпекою союзників?
Естонська влада вважає відповідальною за навмисний підпал російську державу. У литовському МЗС заявили, що разом із союзниками країна «рішуче реагуватиме» на атаки Росії та інші дії, які порушують міжнародне право, зокрема диверсії, саботаж і кібератаки.
У Вільнюсі наголосили: дії проти одного із союзників слід розглядати як загрозу безпеці всього євроатлантичного простору. Спроби Росії послабити рішучість союзників підтримувати Україну, додали в МЗС, не матимуть успіху.
Що саме литовська нота каже про удари 28–29 вересня?
Другу ноту вручили через систематичні та тривалі російські атаки на Україну. У документі нагадали, що 28 вересня російські війська атакували Київ та інші українські міста. У центрі столиці пошкоджено будівлю Національної академії наук України, загинули двоє людей, десятки отримали поранення. Пошкоджено також історичну будівлю XIX століття. Під час атаки постраждали медичний заклад, об’єкт фармацевтичної компанії та автозаправні станції.
Комбіновані атаки продовжилися в ніч проти 29 вересня. Удари припали на адміністративні будівлі цивільного призначення, освітній заклад та об’єкти української інфраструктури. Литовське МЗС наголосило, що захист цивільного населення та цивільних об’єктів, зокрема медичних, наукових і освітніх установ, є однією з фундаментальних вимог міжнародного гуманітарного права. Особи, відповідальні за його порушення, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс 30 вересня заявив, що країна готова «оплачувати рахунок» за постійне розміщення американських військових на своїй території. Це питання вже порушували під час візиту до Вільнюса спецпредставника глави США з питань Білорусі Джона Коула.
Литва закликала Росію негайно припинити агресію проти України та виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом, зокрема нормами міжнародного гуманітарного права.
Так сформульовано позицію литовського МЗС у другій ноті протесту.