Те, що на Заході називають корупцією, в Україні виконує роль системоутворюючої господарської діяльності. Влада стає способом збору данини з території, яку підкорюють через вибори. Феодала, що збирає оброк зі своїх підданих, не можна назвати корупціонером. Мамай чи Батий не були корупціонерами — вони збирали данину з підкорених земель.

Верхівка та середина піраміди

Під тим, що називають корупцією, функціонує система на кшталт «годування». Це економічна модель відносин влади та підвідомчого їй апарату. Вона підпорядковується звичайним нормам підприємства чи держави: плануванню, бюджетуванню доходів і видатків, контролю. Щоб система працювала в режимі «годування», ухвалюють закони та нормативні акти такої якості, що їхнє виконання неминуче змушує «оплачувати послуги» чиновників. Далі цей дохід потрапляє до загального потоку.

Арешти, кримінальні справи та посадки корупціонерів насправді є боротьбою різних угруповань за дохідне місце. Представник групи, що перемогла, сідає на нього, щоб розгорнути потоки в бік своєї групи. Мета — не усунути саме «годування», а нагодувати середню ланку.

Основа піраміди

«Корупція» стає корупцією лише тоді, коли змінюється мораль унизу суспільної піраміди і гравці в еліті змушені на це зважати. Коли більшість народу хоче лише піднятися у владу і не засуджує її за корупцію, а лише заздрить, явище залишається «корупцією» в лапках.

Піраміда дає населенню сигнал: рух угору соціальною драбиною підвищить статки без ризикового підприємництва чи кропіткої праці.