США запровадили санкції проти платіжної мережі A7, якою російські компанії користувалися для міжнародних розрахунків через треті країни та іноземні банки. Цей канал допомагав проводити платежі, коли прямі перекази стали значно складнішими. Тепер додаткові ризики виникають і для посередників, а FinCEN запропонував заборонити перекази, пов’язані із субагентами A7.
Російському бізнесу доведеться шукати інші банки й посередників для оплати імпорту, а додаткові перевірки можуть зробити такі операції дорожчими та тривалішими. Обмеження також ускладнюють фінансування закупівель для російського військово-промислового комплексу: США пов’язують мережу з придбанням озброєнь і товарів для підсанкційних структур. Водночас Росія зможе торгувати через інші канали, зокрема фінансові структури в Китаї, Індії, країнах Близького Сходу й Центральної Азії.
Євросоюз запровадив обмеження щодо пов’язаних із A7 структур ще у 2025 році: вони стосувалися самої мережі, пов’язаних компаній і розробника рубльового токена A7A5, операції з яким заборонили в межах юрисдикції ЄС. У травні 2026 року санкції посилила Велика Британія, заявивши, що мережа використовувала фінансову систему Киргизстану для спрямування коштів у російську воєнну економіку. У липні 2026 року в межах 21-го пакета санкцій ЄС додав чотири позиції, пов’язані з транскордонною мережею A7 та її новими зв’язками з Африкою.
Міністерство фінансів США повідомило, що заходи передбачають блокування активів A7 та пов’язаних структур у США або під контролем американських осіб, а громадянам і компаніям США забороняють низку операцій із ними. «Міністерство фінансів США ліквідує фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Ірану й іншим супротивникам уникати санкцій, переміщувати незаконні кошти та підривати цілісність світової фінансової системи», – зазначив міністр фінансів США Скотт Бессент. Відомство також оприлюднило ознаки підозрілих операцій для фінансових установ, а OFAC внесло A7 до переліку значущих транснаціональних злочинних організацій.
За оцінкою FinCEN, субагенти A7 обробили понад 17 млрд доларів із січня 2025-го до червня 2026 року. Сама мережа заявляла, що в січні 2026 року проводила понад 2 тисячі транзакцій щодня, а загальний обсяг операцій перевищив 7,5 трлн рублів. США стверджують, що через інфраструктуру A7 переказували кошти, пов’язані з центральним банком Ірану, Корпусом вартових Ісламської революції, підтримуваними Іраном угрупованнями та кіберзлочинцями; окремі субагенти сприяли продажу іранської нафти й закупівлям озброєнь.
A7 створили в Росії та Киргизстані за участі молдовського олігарха Ілана Шора й за підтримки державного Промсвязьбанку як альтернативу західній фінансовій інфраструктурі після відключення російських банків від SWIFT. У 2024 і 2025 роках систему використовували для платежів через міжнародні банки; через структури мережі пройшло понад 6,9 млрд доларів. Для переказів залучали близько 100 підставних компаній в ОАЕ, Гонконгу, Киргизстані, Угорщині, Індонезії та Великій Британії, а операції проводили через First Abu Dhabi Bank, Standard Chartered, DBS, Citigroup і Deutsche Bank. Мережа маскувала платежі фальшивими рахунками, печатками й митними документами, змінювала коди товарів і приховувала російське походження переказів; також вона була пов’язана з борговими розписками на понад 20 млрд доларів і криптовалютними операціями, а значна частина коштів надходила до китайських банків.
