Війна в Україні дала Росії великий бойовий досвід, і НАТО зосередилося саме на тому, чого навчилася Москва. Військовий аналітик Макдермотт вважає, що Альянс помиляється, вимірюючи російську армію переважно цим досвідом: майбутня загроза залежатиме менше від нього, а більше від того, чи зможе армія РФ відтворити його в іншому місці, з іншими людьми, після втрат і ротацій.
Чим бойовий досвід відрізняється від здатності його повторити?
Одна російська бригада може знайти вдалий спосіб — наприклад ховати командні пункти чи поєднувати дрони з ударами. Інші частини можуть це скопіювати, а військова академія — навчити. Немає доказів, що нове з’єднання дасть той самий ефект, коли зникнуть ті, хто це придумав, і їхні неформальні зв’язки. Це межа між тим, щоб мати бойовий досвід, і тим, щоб мати здатність, яку можна відтворювати.
Найяскравіший приклад спроби закріпити досвід — безпілотні війська. Важливіший не черговий FPV-дрон, а постійні командні структури, спеціальна освіта, навчальні центри, системи ремонту й постачання та механізми формування цілих підрозділів. У липні міноборони РФ заявило, що за півріччя для Сил безпілотних систем підготували понад 8 тис. фахівців. Для розвідки НАТО важливіша не ця цифра, а те, чи зможе новий підрозділ діяти й замінювати втрати без виняткової зовнішньої підтримки.
За чим, на думку аналітика, має стежити НАТО?
Оцінку сил пропонують доповнити розвідкою про те, що армія РФ здатна створювати знову і знову. Дані про склад сил, техніку й темпи виробництва показують передусім, чим Росія володіє. Раніше про зміни можуть сказати навчальні програми військових шкіл, нові спеціальності, розширення навчальних центрів і дії новосформованих з’єднань.
Це стосується і ударів по російських фахівцях. Якщо процес тримається на невеликій групі досвідчених людей, їх знищення може дати суттєвий ефект. Якщо заміну вже підготовлено, той самий удар призведе лише до тимчасового збою. Успіх Росії не гарантований: уроки можуть застаріти, а масштабування розмити компетентність. Найважливішим попереджувальним сигналом для НАТО буде не чергова російська новація на полі бою, а «момент, коли Росії більше не потрібні ті, хто її придумав».
