У 2024–2026 роках кадрова карта української юстиції змінилася швидше, ніж звичка читача дивитися лише на мерів і голів ОВА. Вища кваліфікаційна комісія суддів у грудні 2024 року оголосила добір на 1 800 прогнозованих вакантних посад у місцевих судах — найбільший за час існування комісії. Паралельно обласні прокуратури доукомплектовують відділи процесуального керівництва: саме там вирішується, чи піде поліцейське розслідування до суду, чи справа «зависне» на стадії слідства.

На цьому тлі Дзіковський Максим Романович знову опинився в полі зору не як адвокат із львівського реєстру, а як прокурор Львівської обласної прокуратури й одночасно кандидат у судді місцевого суду. Старі картки з телефоном адвокатського об’єднання вже не описують його місце в системі: право на адвокатську діяльність у відкритих реєстрах позначене як зупинене або припинене, а річна декларація за 2025 рік, подана 31 березня 2026-го, фіксує службу в обласній прокуратурі.

Для мешканця Львова, Самбора чи будь-якої громади області питання просте: яку саме ланку влади ця людина займає сьогодні і де її підпис чи погодження може змінити хід звичайної кримінальної чи судової справи.

Посада й функції в системі влади

Станом на деклараційний цикл 2026 року Максим Дзіковський — прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Львівської обласної прокуратури. Це не керівна ланка відомства: обласну прокуратуру очолює Микола Мерет, а начальником саме першого відділу процесуального керівництва в структурі значається Юрій Кишка. Дзіковський працює всередині цього відділу — на тій позиції, де прокурор веде конкретні провадження, а не роздає політичні вказівки громадам.

Функція відділу прописана законом і внутрішніми наказами прокуратури. Процесуальний керівник стежить за Єдиним реєстром досудових розслідувань, перевіряє кваліфікацію злочину, погоджує або відмовляє в клопотаннях слідчого про обшук, негласні дії й запобіжний захист, вирішує питання про підозру і далі підтримує обвинувачення в суді. Для потерпілого з районного відділу поліції це означає, що ключові «так» і «ні» у справі часто звучать уже не в кабінеті дільничного, а в обласному апараті на проспекті Шевченка, 17/19 у Львові.

Кар’єрний шлях до цієї посади — не пряма лінія «з університету в крісло». За відкритими даними юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, Дзіковський навчався там у 2009–2014 роках, у 2015–2018-му працював у прокуратурі Львівської області прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1, після звільнення був начальником юридичного відділу ТзОВ «Ромашка». 29 серпня 2019 року Рада адвокатів Львівської області видала йому свідоцтво № 001661. На момент захисту дисертації 12 жовтня 2022 року університетська сторінка вказувала місце праці: голова адвокатського об’єднання «Бачинський та партнери», аспірант кафедри адміністративного та фінансового права. Тема роботи — «Правові основи організації та діяльності австрійського Адміністративного Трибуналу 1875–1918 рр.».

Окремий слід у реєстрі декларацій — 31 липня 2020 року: кандидатська декларація на посаду заступника директора Територіального управління ДБР у Львові. Призначення на цю посаду тоді не відбулося. У 2025-му з’являються декларації кандидата на посаду прокурора відділу обласної прокуратури, а також кілька декларацій кандидата в судді місцевого суду. За графіком, прізвище зазначене в переліку кандидатів на тестування ВККС у Києві, на вулиці Генерала Шаповала, 9.

Джерела: Єдиний державний реєстр декларацій НАЗК, 2015–2026; сторінка захисту дисертації ЛНУ імені Івана Франка, 2022; графік тестування ВККС, липень 2025.

Ключові рішення та ініціативи

Публічний слід Дзіковського — не пакет іменних реформ і не постанова міської ради. Його рішення мають іншу природу: вони ховаються в матеріалах кримінальних проваджень, де прокурор або дає хід справі, або її гальмує. Саме тому мешканець громади рідко бачить прізвище в стрічці новин, але може зустріти його в ухвалі суду як процесуального керівника чи державного обвинувача.

На практиці типова схема виглядає так. У районному відділі поліції відкривають провадження — крадіжка на підприємстві, ДТП із тяжкими наслідками, службова недбалість у комунальній установі. Слідчий готує клопотання про обшук чи тримання під вартою. Без погодження прокурора відділу процесуального керівництва суд цього клопотання часто навіть не розглядає. Далі той самий прокурор вирішує, чи повідомляти про підозру, і виходить у зал підтримувати обвинувачення. Результат для сторін різний: потерпілий отримує шанс на вирок і цивільний позов, підозрюваний — обмеження волі ще до вироку, громада — або закриту справу, або роки засідань у Личаківському, Залізничному чи Самбірському суді.

Друга лінія рішень — кадрові заяви самої людини, а не вироків у чужих справах. Повернення з адвокатури в обласну прокуратуру у 2025 році й одночасна участь у доборі суддів означають ставку на державну ланку, а не на приватну практику. Для ринку юрпослуг Львова це мінус один процесуаліст у захисті; для системи — плюс один прокурор із досвідом обох сторін процесу. Яких саме вироків і скількох справ він провів після повернення, відкриті реєстри справ як єдиний масив іменних «ініціатив» не публікують: прокуратура звітує цифрами відомства, а не персональними рейтингами відділу.

Науковий і викладацький слід тут має значення лише як кваліфікація. Доктор філософії з права й робота на кафедрі адміністративного та фінансового права ЛНУ не змінюють тариф на воду в Самборі. Вони змінюють інше: у конкурсі ВККС науковий ступінь і стаж у прокуратурі, адвокатурі та виші рахуються як конкурентна перевага серед тисяч кандидатів, які з літа 2025-го складали тести з історії державності та права.

Конфлікти й публічні суперечки

Відкритого публічного конфлікту Дзіковського з іменованими посадовцями ОВА, міськради чи керівництвом обласної прокуратури в загальноукраїнських і львівських медіа за перевіреними матеріалами немає. Немає й гучної дисциплінарної справи, яку можна було б поставити поруч із прізвищем як окремий сюжет. Те, що є, — напруга інститутів, а не перепалка в ефірі.

Перша лінія — несумісність ролей. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Закон «Про прокуратуру» не дозволяють одночасно вести захист клієнта й тримати державне обвинувачення. Велика Палата Верховного Суду ще в постанові від 4 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 прямо написала: наявність статусу адвоката в особи, яка є прокурором і підтримує обвинувачення, ставить під сумнів її незалежність і безсторонність. Після повернення на службу логічним наслідком є зупинення адвокатської практики — саме так це виглядає в картці адвоката у відкритому судовому агрегаторі.

Друга лінія — конкурс до ДБР 2020 року. Декларація кандидата на заступника директора львівського теруправління зафіксувала намір, але посаду тоді зайняли інші. Для читача це не скандал, а факт: людина пробувала увійти в орган, який розслідує злочини самих правоохоронців і посадовців, і лишилася поза штатом.

Третя лінія — подвійний трек 2025–2026 років: чинний прокурор і кандидат у судді. Закон цього не забороняє. Питання ставить інша логіка: поки добір ВККС іде етапами, людина вже погоджує слідчі дії поліції. Якщо комісія й Вища рада правосуддя дійдуть до призначення, зміниться сторона процесу — з обвинувачення на вирішення спору. Поки призначення немає, залишаються дві паралельні біографії в реєстрі декларацій.

Що це означає для вас

Діяльність Дзіковського відчутна не в тарифі на тепло й не в розкладі автобуса Самбір–Львів, а в кримінальному й судовому контурі Львівщини. Якщо ви потерпілий, свідок або сторона в справі, яку веде поліція області й яка піднялася до обласної прокуратури, процесуальний керівник відділу вирішує, чи буде обшук, підозра й обвинувальний акт. Якщо добір суддів доведе його до місцевого суду, та сама людина вже не підтримуватиме обвинувачення, а розглядатиме позови про землю, аліменти, дрібні крадіжки й адміністративні спори — тобто той шар справ, з яким громада стикається частіше за гучні «посадові» процеси.

Перевірити актуальний статус можна без посередників: річні й кандидатські декларації в реєстрі НАЗК показують місце роботи на дату подання, сайт ВККС — етап добору, реєстр адвокатів — чи зупинене свідоцтво. Новини обласної прокуратури рідко називають прокурора відділу на прізвище; орієнтир для вас — номер провадження, назва суду й процесуальна роль у тексті ухвали.

Незакрите питання одне, і його не закриє жоден матеріал: Дзіковський лишається прокурором процесуального керівництва чи проходить увесь ланцюг ВККС–ВРП–указ і сідає в місцевий суд. Від цього залежить, з якого боку процесу ви його зустрінете. Критерій простий і вже доступний: якщо в наступній декларації стоїть «суддя» й конкретний суд, змінилася функція; якщо знову «прокурор першого відділу» — правила гри ті самі, що описані вище.

Доти варто дивитися не на біографію з 1992 року, а на два реєстри й одну ухвалу у вашій справі. Саме там, а не в загальних оцінках «досвідченого юриста», видно, чи рішення цієї людини вже торкнулося вашої громади.