«А що тут складного? Ви ж перекладаєте з російської на українську», — часто чує кураторка перекладу праці Валерія Возгріна Віра Правило. Сама команда спершу мислила так само. Текст історика — це масив документів, свідчень, цитат і термінів, зібраних десятиліттями, і водночас своєрідна манера оповіді.
Возгрін може писати академічно, а за кілька сторінок перейти до майже детективного ходу: спочатку дати факт, який здається випадковим, потім додати інші — і лише згодом скласти їх у цілісну картину. Завдання перекладачів — передати логіку автора, інтонацію й спосіб мислення, щоб читач емоційно пережив те, про що йдеться.
Формулювання документів Російської імперії та СРСР уникають відповідальності: «було виселено», «було передано», «було зроблено» — без відповіді, хто це зробив. Українська мова повертає суб’єктність. Для Правило це одне з найбільших відкриттів роботи над книгою: переклад історичного тексту стосується не лише мови, а й способу бачити історію.
У другому томі — саме зараз за підтримки УКФ триває переклад його 500 сторінок — ідеться про першу анексію Криму, війни й подальше підкорення півострова Російською імперією. Народ, який споконвіку жив на цій землі, поступово перетворюють на штучну проблему, яку треба «вирішити». Кримських татар описують як нібито нездатних управляти власною землею, позбавлених ресурсів і знань; із цих вигаданих аргументів народжуються рішення про захоплення земель, переселення й знищення їхньої суб’єктності.
Це важко читати й часом важко перекладати. Автор докладно описує кримськотатарські міста, сади, кав’ярні, школи, одяг і побут — живий світ, який імперія знищує. Окремий виклик — імена й терміни: Гірей чи Гірай. У Возгріна це філологічне розслідування: через джерела й мову він пояснює, чому кримські хани називали себе саме Гіреями. Питань про те, що є історичною традицією, а що — наслідком пізнішої русифікації чи османізації, безліч.
Команда перевіряє формулювання, шукає джерела, радиться з істориками та мовознавцями. Чотири томи українською мають дати читачеві історію Криму без російського посередника в мові й трактуваннях. Після деокупації півострова, пише Правило, це має стати надійним «щепленням» від помилок минулого. Проєкт реалізує телеканал ATR за підтримки УКФ; Віра Правило курує його перекладацьку частину.
